Sri Lanka 2015. Intro

DSC_7545

Що ми знаємо про Шрі Ланку? Десь там далеко острівець в Індійському океані.

Насправді, поїхали туди майже випадково. Раніше вважала цей поінт досить попсовим місцем (весільні подорожі іт.д).

DSC_7155

Якщо чесно, то зараз дуже важко обрати куди поїхати (це я про Європу і найближчі напрямки), і не тому що багато де була в Європі, і не тому що дорожче. Просто люди в таких країнах дуже щирі, прості, не помішані на віртуальних пристроях, лайках і т.д. (і це при тому, що майже в кожному селі є не то що 3G, а 4G!), але глобалізація наступає на п”яти і там…

DSC_7278

Взагалі, що робити на тій Шрі-Ланці?

Хоча попсових-туристичних місць для пакетників є там купа, ми по них якраз не тусили 🙂 Хоча шкодую що не так багато відвідали будистьких поінтів.

На мою думку, хто хоче просто повалятись лише на пляжику – то краще їхати в Ігіпти, або якісь інші курортні точки. Нащо летіти так далеко? Ну і в Тайланді пляжики мають бути мальовничіші, і рифів теж більше.

Шрі-Ланка це природа, гори, кульутрні пам”ятки, прекрасні люди, море! Гори, наприклад, є по центру острова:

Острів багатий на історію і культуру, тут дуже багато буддистських храмів, реліквій (зуб Будди у Храмі в Канді)

Давайте зразу про ціни ціни. За двох, на 14 днів, потратили приблизно $1700.

Перелетіт коштував ~$480(за двох нехай рахуємо $1000) баксів за одного.

Житло – $200, а точніше $192 (найменше платили $10, найбільше $30) на двох.

Екскурсія до китів та кашалотів, плюс на острів до рифів – $38-40 за одного.

А далі набігає – то мопед, таксі, то якісь сувеніри, то на черепах глянути в заповідник і т.д. Звичайно в перший день, не орієнтуючись в цінах, найбільше можна потратитись на тук-туктукерів/таксістів (але ми ще не сильно лоханулись в перший день :D)

Про їжу і ціни буде десь далі. Але вона якраз дешева і дуже-дуже смачна!

1
Наш маршрут на 2 тижні

Маршрут виглядав ось так (в наступний частинах детальніше розкажу про кожну ночівлю і що там цікавого):

На цей раз (впринципі, до того теж ні разу не використовувала послуг агенцій, лише на вихідні у Відень, та Будапешт), ми були бекпекерами. Один рюкзак на 36л і все. Але і його було багато.

Адже там дуже тепло спекотно! Шльопки, босоніжки, футболки, шорти, купальник… Ось тут можете прочитати поради по підготовці рюкзака і ще купи корисностей супер-трушного Володимира Степановича 😉

Весь наш багаж, на 4ох

Що специфічного брати на Шрі Ланку:

  • крем до/після засмаги
  • перехідник до розетки (в “готелях” є, але купили на базарі за 100Rs). Але є супер лайфхак))
  • дощовик. у мене ще був на рюкзак чехол
  • туалетний папір (буддисти, як і мусульмани, не юзають того, але на ночівлі всюди був папір)
  • Raid від комарів/москітів. Також, всюди де ночували, були москітні сітки (або просили в господарів вчепити), і також майже всюди були на розетку девайси проти комах. Ніяких вакцинацій не робили. І зарази там теж ніякої нема, ну хіба йти в якісь джунглі…
  • цукерки діткам!!!
  • мій провтик – не взяла постіль. В деяких гестах приходилось стелити рушник, бо постіль не найкращої свіжості:)
  • навушники.  Декілька разів відчули всю красу місцевої музики в автобусі. Доречі, в кожному автобусі є здоровенні колонки, підсвітки, будди/шиви іконостаси (залежно якої релігії водій). Взагалі-то їхня місцева попса не напряжна, навіть краща за нашу (ще моніки є, з кліпами). Але головне щоб не голосно лунала, але замість попси буває якась така індійська музика, що виносить мозок
Автобус класичний

Тут дууууже висока вологість, тому тягнути свій рушник нема потреба, так само як і джинси. Краще взяти компактний флісовий рушничок. Займає мало місця і швидко сохне. А якщо поїдете в гори (наприклад, Nuwara Eliya), то можна офігіти, майже постійно дощ (після обіду точно) і страшенна вологість. Всі речі натягають зразу вологість!

У нас там житло було без опалення, я всі речі почала закривати в пакети, натягнула на себе все що було (бо холодно!!) і помивши голову, ми дуже смішно її сушили – набрали в пластикові пляшки теплу воду з чайника, і накручували на пляшку і рушник волосся 😀

  • шкарпетки. в буддистські храми треба заходити босими, і щоб нічо не підхопити, або щоб не ходити по гарячій плитці – беріть шкарпетки
  • на якихось форумах вичитала що там нема гігієнічних засобів, лише у великих містах. Може то було столітньої давності форуми, але проблем нема. В кожному селі є магазин/супермаркет абсолютно зі всім.
  • ложка/вилка. Хоча весь час харчувались у місцевих забійгайлівках, але ні в кого не було ніяких проблем. А, ну мєсні їдять руками, але білим дають прибори.
  • пшикалка для дезінфекції рук

Гроші: $1 = 131-133 Rs (зараз десь 143)

Малі баксові купюри йдуть по меншому курсу

Ми міняли в аеропорту, у місцевих було по 128. Ну і звичайно від оплати в баксах ніхто не відмовляється 🙂

Ночували в таких містах (ціни вказано за двох в рупіях):

Dambula – 2770 Rs

Trincomalee – (1500×3) = 4500 Rs

Kandy – 1725 Rs

Nuwara Ella – 2000 Rs

Tangalle – (2500×2) = 5000 Rs

Tangelle – 1200 Rs

Hikkaduwa – (4000×2) = 8000 Rs

Транспорт

З ним проблем нема. Рух лівосторонній. Міжнародний аеропорт є в столиці Коломбо, і ще в інших містечках (Трінкомале і Джафа). Можна пошукати внутрішні авіакомпанії до Трінко.

У нас навіть була така ідея, коли на заході був дощ, але втрачати дні-години на добирання не хотілось. А  ще звідси можна полетіти на Мальдіви, навіть на декілька днів (більше часу там певно мега нудно), ціна – здається 100 баксів.

В аеропорту є дюті фрі… але на диво не продукти, а побутова техніка! На Шрі-Ланці дуже дорога побутова техніка – від машин до кондюків. Тому не дуже дивуйтесь, коли за кімнату з A/C попросять на досить плюсову суму, не тому що заробити хочуть, бо це реально дорогі витрати. Звичайно що кондюк рятує від спеки, але якщо є просто над стелею вентилятор – це вже ок. 

Є тук-туки (про тук-тукерів ше поговоримо в наступних частинах), маршрутки, поїзди.

DSC_7888

Спека

Ой, та спека! Той момент коли хочеться взяти і відрізати волосся на голові 😀 

Спека під 35-40 і висока вологість. Постійно ходиш липкий. Холодний душ це прекрасно, теплого навіть нема потреби! Коли приїхала додому, то не могла звикнути митись під теплою водою. Ну і вночі не вкривались (окрім ночівлі в Нова Ої, де прийшлось натягувати все що було, і вкриватись колючим покривалом)

Речі не сохнуть вночі, лише на сонці сушити. 

DSC_7466

Тропічний дощ це теж така собі штука. Полегшення від нього майже нема. Він лише сильний та зазвичай не довгий. Мені під час дощів було не дуже кльово ходити по вулиці 😀 Понапридумувала що дощ змиває з вулиць всякий бруд, і можна якісь мікроби підхопити. Особливо не кльово було в Канді, коли йшли босими під дощем від Парку до маршрутки, і додому. Ну але все ок, живі, здорові.


Їжа

Сумую я за цим найбільше. Хоча багато хто думає що тут нема що їсти.DSC_7979

За весь час ніхто з нас 4ох ні разу не траванувся. І їли зовсім не в ресторанах, а місцевих забігайлівках. Відчуття що там майже ніхто вдома не готує їсти. 

Так, їжа гостра, і коли питають зробити гостре чи нє – всеодно буде гостре! 

Індійська їжа більше до вподоби. Всяке лєпьошки, рис і каррі, овочі тушені і т.д.

DSC_8034

Одного разу, в Трінкомале знайшли індійський ресторан, поназамовляли купу всього, вийшло дуже-дуже багато страв, і прийшлось сидіти за двома столами 😀

За двома столами
За двома столами

Це було на пляжі, якась кафешка-ресторан поміж місцевими, ну і шо що поруч коло входу пробігла мишка 😀 Таракани то таке, нема ніц страшного. 

Для фрешів і фруктів треба мати окремий шлунок! Дешево, смачно і втамовує спрагу.

Ананас і кінгкоконат
Ананас і кінгкоконат

На всіх кутах і будках продаються кокоси. Є кокос такий стандартний-волохатий, а є кокос великй, гладкий і жовтий. Він солодший.

Підходите до продавця, він вам на місці робить дирочку за допомогою мачете, дає трубочку і пийте.

Ананасові соки – оце крутяк. Але просіть щоб робили натуральний, без додавання лимонної  кислоти. Ну і також шукайте соки не в туристичних точках.

Ананасом ми бувало вечеряли. Або снідали. 

Ще їздить на колесах тук-тук будка, по вуличках, водій вмикає якусь упороту мелодію (така як дзвіночок-пікалка), і продає хліби та булочки. 

Зв”зок

Коли в нас і не пахнуло 3G, там 4G нормально працюває. Але 3G з головою вистачало.

То реально був шок – як це так мобільний нет швидко тягне!

Я купляла в аэропорту пакет, на 2ГБ чи шось таке. Десь 8 баксів. І ще безкоштовно дзвонити по Шрі-Ланці. 

Але порівняно з нами (мені навіть здається що це таке лише в Україні), у них нема залежності від телефонів-фейсбуків і т.д. Ніхто не робить масово селфіків.

Цунамі

Всі пам”ятають про шалене цунамі, яке прокотилось по Індостану (??)

Воно торкнулось і Шрі-Ланки 😦

Найбільший удар припав на схід острова. Саму цунамі сталось зранку…

Цунамі 2004
Цунамі 2004

Якщо чесно, то мені було дуже страшно спати прямо коло океану. Особливо коли чути удари хмиль. Бувало я прокидалась вночі, йшла дивитись чи не прийшла Велика Хвиля, і далі спати…

Але варто пам”ятати що перед таким страшним дійством, море відходить на декілька десятків метрів, а потім вже валить цунамі.

Кажуть що в той день, море відходило, але населення, замість того щоб тікати – пішло збирати рибу з берегу…

Можливо вони було не обізнані, не знаю. Але зараз у містечках та селах є знаки і стрілки куди тікати в разі цунамі (ну зазвичай це треба бігти на підвищення і подалі від моря).

Наприклад, весь схід і південь. тобто майже все що ви зараз побачите на в-ні 100 метрів від моря  – відбудувано наново. Але люди розуміють, що хвиля може прийти ще раз. Впринципі у них і так нема супер міцних забудов.

Навіть зараз, південний схід не відновлений, і там пусто. Але природа і море дуже гарні. Хоча, розуміючи скільки там загинуло людей, якось і не дуже хочеться туди їхати. 

В кожної родини є своя історія в день цунамі, нажаль, дуже багато і загинуло. Але ці люди якось не так ставляться як ми. Вони ставлять простіше до всього. і до біди. 

Значить так мало статись…

В Тангале, взагалі випадково, знайшли “ресторан”. Назвемо його так. Бо вивіска каже нам саме так.

2015-05-11 07.32.07

З-зовні воно виглядає як невідомо що. 

Просто недобудована хатинка, і на ганку стоять пластикові столики. Ось і весь ресторан. Родина, яка тримає цей ресторан – тато, мама і дитина.Тато просто прекрасно володіє англійською! І він простий моряк. Але давайте все по порядку. 

На місці де ми були, раніше стояла хатинка, туалет в дворі. Цей чувачок жив зі своїми батьками. Працював моряком і продава свій улов.

В той день, коли прийшло цунамі, він чомусь поїхав у місто (сам центр знаходить на 1-2 км від нього). І почалось… Він зрозумів чи то побачив як наступає вода.

Хотів добратись додому, навіть плив трохи. Всі думаю бачили відео як цунамі змітає все на своєму шляху…

І от коли зійшла вода, він прийшов на місце де було їхнє житло… А там нічого не лишилось. Лише от досі у дворі цунамі не зачепило туалет (ну як в нас, халабудки). Він досі картає себе, бо батьки могли там заховатись. Нажаль, в один момент він втратив все, і родину, близьких, житло, і навіть роботу.

Бо на той момент нікому не треба була його риба. Нікому було її купляти.

І в цього чоловіка стався страшний зрив. Потрапив в лікарню… Каже що мало не здурів.

І таких було багато. Пригадайте свій стан коли був Майдан.

У лікарні  він познайомився з дівчиною (вона там працювала), яка також втратила близьких. І вони тепер чоловік та дружина! У них не було нічого, лише шматочок ділянки. Змайстрували якесь накриття, і там жив їхній малюк певний час.

В тому місті якось подорожували австралійці, були в шоці від побаченого, в яких умовах живе родина і малий, і дали їм грошей на побудову нового будинку.

Коли ми в них вечеряли, то Левшан якраз робив стяжку на підлозі. І планування досить нічо таке.

На той момент кухня (якби ви побачила що це за кухня – не їли б) була на задньому дворі. Вони і ремонти робили, і їсти готували. І за малим дивились.

Наша майбутня вечеря
Наша майбутня вечеря

Але страви були як в ресторані і все мега смачно.

Тамільські тигри

От хто знає про війну, так це ланкійці. Війна тривала близько 30ти років. У 2009-2010 закінчилась. 

Може все не так і просто, але як я зрозуміла, і трохи перечитала.  Відчуття що кожна країна має свій Схід і Захід, Південь і Північ.

Так і тут. Країна складається з двох різних етнічних груп. Ланкійці і Таміли.

Таміли в основому знаходять на півночі (і трохи на сході). І от деякі угрупування захотіли жити окремо, свою автономію, ну класика жанру.

У тамільців навіть мова і письмо інакше від ланкійського. Вони також хотіли щоб тамільська стала офіційною в різних установах, школах і т.д. 

Ще це угрупування підбурювала і до того бідне населення. А почалось все з того, що саме тамілці вбили сина Ганді (він тоді був прем”єром). Вони взагалі вели дивну активність, хотіли мати владу, але нічого для цього не робили.  Багато хто думає що їх спонсорувала Індія, але вони були самі по собі. Потім з просто партії-організації вони перетворились на терористичну. Постійно підривали мирних, якісь теракти і т.д,

І все це тривало три десятки років. І в 2009му році Ланкійська влада і президент вдались до радикальних заходів – за мімімальні терміни знищили терористів, за допомогою державної армії. І звичайно їхнього лідера. 

Багато країн засудило цю дію, бо загинуло багато мирних. Але іншого виходу як бачимо нема…

Зараз тамільських тигрів нема, хіба маленькі угрупування, які можуть тусити в лісі або на півночі. 

На півночі (у Джафі ми не були), але в Трінкомале, де також була війна – були. Один місцевий, в якого жили, пам”ятає ті всі події… І, доречі, знає про Україну, і що у нас відбувається.

Люди/мова

І от чому, а ставленню до всього (і до позитивного, і до негативного) нам треба в них вчитись.

Ну так, все діло може і в релігії, але всеодно. Порівняно з ними я себе відчувала істеричкою – ну не можем ми говорити спокійно, тобто вся розмова на одному тоні. 

DSC_7206

Вони нікуди не поспішають, не женуться за багатством (можете почитати десь собі принципи і взагалі що твориться в голові у буддистів), це дуже мирні люди. На одній вулиці спокійно собі співіснують буддисти, мусульмани, індуси та християни. Але на них всіх, звичайно, відчувається слід буддизму – всі такі дуже спокійно і усміхаються.

Індуїзм мені ще не дуже зрозумілий, хоча я стараюсь його осягнути 🙂 

DSC_7153

Багато хто вважає буддизм неявною атеїстичною релігією. Щось в цьому є, бо Бога в них нема. 

Будда — в буддизмі істота, що досягла пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань (сансара). Дослівно з санскриту «пробуджений». Згідно з вченням махаяни існує нескінченна кількість будд, одним з яких був історичний будда Гаутама.

А у індуїстів навпаки стопіццот божків, і з-зовні мені вони зовсім не милі( Ну і всі знають що у них касти…

Буддистом можна бути будь-де, а ось індуїстом поза межами Індії і близьких до неї країн – майже неможливо.

Хоча, з тією глобалізацією, втрачається зв”язок з релігією і духовністю. Ось так Захід тисне на них… 

Буддизм цілком спокійно приймає інші релігії, були в родинах де тато буддист, а мама християнка. 

Але що мене так трохи вразило, це що британці – це місцеві ватнікі… Вони далі вважають Шрі-Ланку своєю колонією.  Хоча вони вже давно самостійна країна. Нічого не нагадує?

Так ось випадок. Знімали житло в Трінко. Та родина дуже бідна (християни, хоча у дівчаток були крапочки на лобі. Здавалось би якщо крапочки – індуїсти, а ні. Я в цьому так і не розібралась), але вони мали своою ділянку нелалеко від пляжу. І як ми зрозуміли, то всі вони скинулись + дядечко-дайвер (ніби їхній продакт овнер))), він менеджить і комунікує там зі всіма. І є ще ватнік-британець, який змилостився також допомогти їм.

І уявіть! Родина взагалі адекватна, просто бідні… Дітки маленькі, але всі на будові допомагають, до нас не пристають. І британець каже нам – “Якшо вони будуть вам заважати, чи шось таке робити, то ви кажіть, як їх прищемлю…” о_О

Як потім я спілкувалась з дядечком-дайвером – він дуже негативного враження про того британця. Приїхав крутий, і вважає людей за рабів.

Цей дядечко дуже кльовий і освідчений. Народився та жив в Коломбо, також пам”ятає цунамі, але його лихо оминуло, він якраз був в океані, а в океані воно не так відчувається.

Він мені розказував про йогу, про їхні звичаї. Сам він буддист. Знає що йогою у нас займаються як фізкультурою (можете почитати на вікіпедії що таке та йога)), у них в школах діткам теж дають асани, як на фізкультурі.

Сам дядечко медитує коли йому хочеться, і коли повний місяць. Нагадую, що медитація це не є щось таке страшне 😎 Можете теж собі десь почитати, щоб не позоритись 😛

Короткий ексуркс по острову

DSC_8024

В околі Коломбо такоє – нічого особливо, океан брудний. Хіба відоме містечко Негомбо.

Воно стало мега відомим і популярним, що саме на обкладинці Lonely Planet були рибалки на дерев”яних “сидіннях”. Так, може саме так вони і ловили рибу. Але зараз це чисто туристична атракція – приїжає автобус з білими містерами. Рибаки-актори підриваються де відпочивали, залазять на ті сидіння, пофоткались, зібрали гроші, містери поїхали і все по колу.

2

У Джаффі на півночі не були, там  взагалі не туристично, через війському дії, які вже завершились, але військові з автоматами можуть шаритись. 

Нижче Коломбо і до Тангалле – сама попсовість і куди ви поїдете з ймовірністю у 80%, якщо купите тур в агенції.

Там повно готелів, росіян і якось так не щиро. Звичайно ціни там луплять теж туристичні. 

Єдине чого ми поїхали в ті краї (а це була Хікадува) – коралові рифи. Ах, ну і ще місто Гале (наголос на другий склад), колишній голандський форт і порт. Там відчуваєш себе реально як у Голандії. Їхні будівлі, забудова… Але якось воно так дуже туристично.

На півдні у Тангале теж трохи є готелів, але ми потрапили не у сезон. В ньому і більша інфраструктура, і трохи готелів, але всеодно автентичність є.

Далі від Тангале, на південний схід – заповідник-сафарі. Доречі, перед цунамі птахи та тварини відчувають небезпеку, і по спостереженнях, багато птахів і слони, і ще всілякі тваринки тікали в глибину острова. Але тоді теж багато тваринок загинуло(

В тій частині острова дуже спекотно і посушливо. Якщо ви збирається їхати у нац.парк – то їдьте рано-вранці. І найкраще бронювати напряму з нац.парком. Заходите на сайт, заповнюєте форму, дзвоните їм, і домовляєтесь на час. Автобуси прямо туди здається не їздять, тому під вхід або на тук-туку, або таксі, або скутером. Але є купа трансферів і рекламок про сафарі. 

Що там можна побачити? Дикі слони, пхати, папуги, мавпочки, в озерах/болотах тусять бегемоти, якшо дуже повезе, то можна побачити гепарда. Все живе в природньому середовищі.

Від нац.парку до Трінко – пустельно і не обжито (через цунамі), але по-трохи там розвивається туристичний бізнес.

Ну і центр острова – гори і чайні планцації!

Далі будуть розповіді про кожен день чи то місто перебування 🙂

Advertisements

One thought on “Sri Lanka 2015. Intro

  1. Вот не думав, шо до такого доживу. Шрі ланка стала мейнстрімом відпусток львівських програмістів. Мінімум 3 знайомих за минулий рік.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s