“Відчувати подихом безмежжя”

Моя відпустка складалась з 4х днів ) Спочатку думали поїхати на озера, але я чомусь не дуже люблю пасивний відпочинок. Тому обрали карпати, а саме Яремчу. Нажаль туди добратись без свого транспорту не дуже зручно, але терпимо. Їхали на маршрутці…

Була трохи шокована дорогою, а також дуже бідними селами. Так сумно…

Ще дуже задоволені житлом у Яремчі. Будинок у 3 поверхи, здоровенний. Зі всіма умовами, і дешево! Ше й вигляд з вікна на все містечко.

В перший день вирішили піти на водоспад, бо чула що на гору самі не дійдем, без гпс, карт і т.д. Навсякий випадок я взяла лайф інет на телефон, ну і трошки підчитувала та гуглила)

Карта-план навколишньої місцевості

Далі багато всяких фоток)

Водоспад Гук

До водоспаду дорога чудово, асфальтована. Шкода що цього не знали, так би взяли ровери…

Та й маркування всюди є, що мене, як чайніка у гірських справах, дуже радувало)) Побачили табличку що до г.Хомяк всього лише 1,5 години, а це був обід, то вирішили піти і туди.

Спочатку невеличка полонинка, потім трішки по каменях догори. І тут почалась жесть)) Тупо вгору стежка з болотом і каменями, посеред лісу.

А я то у сандалях! Хоча вони мене не підвели. Купила ще на 2му курсі, тобто 3+ роки тому. Не рвались, колір не змінився, всюди влітку брожу в них.

Пробирались тим лісом десь більше години, і вийшли на полонину.. Мммм, бомба!

Полонина Хом'яків
Полонина Хом'яків

Ну далі ще прийшлось залізти на саму гору 🙂 Тут то мене і притиснули сандалі! Бо важко тримати і ногу в них, і не впасти…

По дорозі на вершину

На фотках воно виглядає якось все полого, але ж страшно чуть!

А ще, було холодно наверху( Ми ж і не думали спочатку йти на гору. Жахливо холодно, вітер…. бррр

Ура, нарешті!

ей, то не я)

Але ще ж треба спускатись назад 🙂 Думали спускатись дорогою іншою, але довшою і пологішою. Але не знайшли міток. Питали людей на горі, вони показали, але якось підозріло. Почали спускатись тою дорогою що й піднімались. В лісі по болоті було не файно 😦 Хух, нарешті. Ну і боюсь ходити по таких містках, вони супер небезпечні!

На наступний день десь недалеко ходили, а під вечір почався страшенний дощ (так кльово скакати по калюжам, і коли машини мало не з головою накривають). А потім, потім град!


Дас іст Град

Градинки
Вигляд з вікна після "шторму"

Франківськ

Ше здійснилась невеличка мрія – побувати в цьому місті, схожому на наше, але в багато-багато разів менше

Дуже мініатюрне, чисте місто. А ще гарні металеві штуки повсюди. Плюс ще озеро майже в центрі (воно здоровенне!), але ніде не можу знайти його площу.

 

Advertisements

2 thoughts on ““Відчувати подихом безмежжя”

  1. То був мій перший похід карпатами, до водоспаду і на полонину, правда то було 31 грудня, якогось там року. І фотка стежки така сама тільки зі снігом є. А водоспад той географічно зветься Женецький, бо на річці женець.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s